Переклав Василь Білоцерківськи?/span>

Ласкавий пане! Здаєть?, уся наша публік?перебувала на теперішній академічні?виставці ? отже, встигл?оцінит?по заслугах відмінне зібран? художніх творів, що їх нині посилают?ві?на?до Відня на всесвітн?виставку. Справд? навря?чи коли-небудь ще ми з’являли? ?Європі ?такими численни??значними взір?ми російської художньо?творчост? ? напевн? Західн?Європа зі ще більшо?прихильністю, аніж на торішній лондонські?виставці, вИзнає нашу силу ?теперішн?могутн?зростання ?художній справі. Ал?термін академічно?виставки наближаєть? до кінця, ?наша публік?ще не знає одного нового твор? яки?щойн?скінчено, щойн?винесено ?робітн?художник??академічні зали та яки? бе?сумнів? належить до числ?найліпшого, що досі створило російськ?мистецтв? відтод?я?воно існу?
Це картин?? Рєпіна «Бурлаки на Волзі». Вж?рокі?зо дв?тому ? картин?пробул?кілька днів на виставці Товариства заохочен? художників ?вразил?всіх, хт?її бачи? Ал?тоді вона була ще лише майж?ескізо? Відтод?величезн?перетворен? відбулися ?не? Слив?вс?тепе??ні?перероблен?аб?змінен? піднесен??вдосконалено, отож попередн?творін? просто дитина супрот?того, чи?стал?картин?тепе? За короткий ча?художник дозрів ?змужні? викину??юнацьког?натхнення вс? що ?ньом?ще було незріл?аб?нетверде, ?з’явився нині ?картиною, ?яко?заледв?здатне помі?ти? багато ?усього, що досі створило російськ?мистецтв?
Па?Рєпі??реаліс? я?Гоголь, ?стільк?само, я?ві? глибок?національний. Зі сміливістю, безприкладно??на? ві?залиши??останн?думк?пр?щось ідеальне ?мистецтв??по тім’я порину??ус?глибин?народног?життя, народних інтересі? щемливої народної дійсност?
Погляньте лише на «Бурлаків» ? Рєпіна ?ви одразу муситимете признати?, що подібног?сюжету ще ніхт?не смів брат??на??що подібної глибок?приголомшливої картин??народног?російськог?життя ви ще не бачили, дарм?що ?це?сюже? ?це завдан? вж?давн?ст?ть пере?нами ?нашими митцями. Ал?хіба це не найбільш корінн?властивіст?могутнього талант??побачити ?вкласт??своє творін? те, що правдиве ?просте, ?повз що проходять, не зауважуючи, сотн??ти?чі люде?
?картин?? Рєпіна пере?вами широка, нескінченн?розкинут?Волг? яка мовб?мліє, заснувши пі?палючи?липневим сонцем. Десь удалин?мигтит?димучи?пароплав, ближче золотить?, тихо надуваючис? вітрил?бідног?суденця, ?попереду, важк?ступаючи по мокрих мілина??карбуючи слід?свої?лаптів на вогком?піск? йд?ватага бурлаків. Запрігшись ?свої ?мк??на?гуюч?посторонки довжиною мотуза, ідут??крок ці одинад?ть чолові? жива возова машина, нахиливш?тіла вперед ?розхитуючись ?такт усередин?свог?хомута. Як?покірн?стад? яка сумирн?несвідом?сила, ?ту?таки ?яка бідність, які злидні. Нема?жодної ціло?сорочк?на ци?пропалених сонцем плечах, жодної ціло?шапк??картуз??усюд?дірк??лахміт?, усюд?онуч??дран?.
Ал?не для того, аб?розжалобит??вирват?громадські зітхан?, писа?свою картин?? Рєпі? його вразил?бачені типи ?характер? ?ньом?була жива потреб?намалювати далеке, невідоме російськ?життя, ?ві?зробив зі своє?картин?таку сцен? рівн?які?відшукаємо хіба лише ?найглибших творін??Гого?.
?ці?ватазі бурлаків зійшли? найрізноманітніш?типи. Попереду виступають, немо?пара могутніх буйволів, головн? корінн? Це якісь дрімуч?геркулес? зі скуйовдженою голово? бронзовими ві?сонця грудьм??жилавими руками, що непорушн?звисають. Який погля?неприборкани?очей, які роздут?ніздрі, які чавунн?м’язи! Відраз?позаду ни?на?гу?свою ?мк? низько прихилившись до земл? ще третій богати? те??лахмітті ??волосся? перев’язани?ганчірко? це? здаєть?, усюд?перебува? ?усіх кр??світ? пізнав життя ?пошука?щастя ?са?став схожий на якогось індіан? чи ефіопа. Ту?таки, за їхніми спинам? трішки фальшуюч??примудрившис?везт?якнайменш? йд? напевн? відставний солдат, високи??жилави? попалююч?коротеньку люльку; позаду всіх жовтий я?віск ?висохлий старий; ві?страшенн?хворий ?виснажений, ? здаєть?, небагато днів залишається йому прожит? свою бідн?голову ві?відверну?убік ?рукаво?витира?пі?на лобі, пі?слабкост??безвихідно?муки.
Друг?половину ходи станов?ть: міцний, бадьорий, крижасти?старий; ві?притулив? плечем до сусіда ? опустивш?голову, квапиться на ходу напхат?свою люльку ?кольоровог?капшук? за ни?відставний руди?солдат, єдиний чолові??усіє?компанії, яки?ма?чоботи ?запхан?туди суконн?штан? на його плечах жиле?із єдиним мідним ґудзиком, яки?хилитається ?виблиску?на сонц? ві?метушлив??поривчасто веде свою роботу ?дріботит?ногами; ще далі хтос?на подобу мандрівног?грек? ?рисами вс?ще наполовину античним? йому ту?нудотн??незвично, ві?неспокійно піднімає свій ус?ще чудови? попр?нескінченн?марнотратств?життя, античний профіл??широкими красивим?очим?озираєть? навкруги, розмахуючись на обидва боки, немо?маятник, можлив? наполовину ?дрімот? ?цілковит?опустивш?голову на груд? бідний лапотник, останній, відділений од усіх.
?вс?це товариство мовчит? воно ?глибокій безмовност?викону?свою волову службу. Один тільки хлопчи?галасу??бадьор?га?чкує, ?довгих біли?патлах ?босо, ві??цент??ходи, ?картин? ?всього творін?. Його яскрава рожева сорочк?найраніш?зупи??ок?глядача на самі?середині картин? ?його швидки?сердитий погля? ?його свавільн?фігурк? яка лається на всіх, мовб?гавкає, його сильні молоді руки, які поправ?ют?на плечах мозо?чу ?мк? ?ус?це протес??опозиц? могутньо?молодост?супрот?безмовно?покори змужніли? зламаних звичко??часо?дикуні?геркулесів, які крокують навкол?ньог?попереду ?ззад?
? хода по розжареном?піск? пі?палючи?сонцем, ці лапт? які шльопают?по калюжа? ці оч? ці вирази отупілості ?цілковит?тваринного життя, ці блискучі фарб?природ??ці сірі тони понури?семи???згасли?очей ?ус?це вкуп?да?таку картин? яко?ще ніхт?ніколи ?на?не роби?
За планом ?за вираження?своє?картин?? Рєпі??значни? могутній митець ?мислител? ал?заразо?ві?володі?засобами свог?мистецтв??тако?сило? красою ?досконалістю, я?навря?чи хт?небудь іщ??російських митців. Кожн?подробиця його картин?обдумана ?намальован?та? що викликає довг?вивчен? ?глибок?симпатію кожног? хт?здатни?розуміти достеменне мистецтв? ?його колори?вишукани? разючи??сильни? я?хіба лише ?одного аб?двох ?усіє?породи наши?взагал?настільк?неколоритних живописців. Тому не можн?не віщувати цьом?молодому митцев?багатющого художнього майбут?.

1873 ?