Вступний нари?до мемуарів

?br /> Приголублени? уславлений, прий?ти??тако?велико?пошано? що навіть сумлін? непокоїться пр?незаслуженість усіє?цієї чест? я випускаю книжку свої?писань перо? ?різний ча? пі?різним?настроями утворило? ціле коло життя ?ві?дитинств?до старості.
Заміст?передмов? пропоную невеличк?спогад?пр?найцікавіш?хвилин?мого життя. Ми їх не цінуєм? пропускаєм? навіть соромимо? ?замовчуємо. ?накида?пр?ни?ескізи ?стислі уривки.
Одна ?перших хвилин захват?трапилася зі мною ще ?ранньому дитинств?на Осинівські?вулиці. Наша вули? раптом уся перемінила?: ?хати, ?лі?за Дінцем, ?вс?люди, ?хлопчаки, що бігл?швидко на нашу вулицю, ?ус?немовб?освітило? яскравіше. Далеко, наприкінці вулиці, кріз?високо здій?ту ку?ву, заблищал?мідн?труб?полкових трубачів на біли?ко?? ?одну стрічк?коливали? солдат?на?кіньми, ?на?ними вгор?тріпотіл? мо?пташки, на?ціли?полком ?повітр?султанчики пі? Дедалі чутніш?долина??зкіт шабель, храп ?особливо яскраве іржання коне? Дедалі ближче ?ясніш?блищал?збру??запінені рогаті вудила кріз?ку?ву долі.
?раптом ус?це немовб?разо?підстрибнуло вгор?всіє?вулиці ?покотило? по всьому небу: лунк?гримнули труб?
Радісн?понеслися ці звук?Дінцем, за Малинівський лі? ?відбилися ?усіх сада?Прістена. Веселощі помчал?широко?хвилею, ?навіть за Гридін?гору ?до міст? хотіло? скакат? кричат? см?ти? ?плакат? шалено катаючис?дорогою…
?музико! Вона завжди проймала мене до кісток. Уперше, коли ?наші?чистій половині будинк?якісь панове влаштували ба? прийшл?багато музикантів ?великими скрипкам??коли струнний оркест?пронизливо зазвучав, та?мені здалося чомусь ?настає кінець світ? мені потемніл??очах?br /> ?вж?чека?загально?загибелі ?дивувався, що вс?були спокійні ?навіть чомусь раділи, не плакал?
Тільки Анют??дова, я??я, розуміла цю музику за всіх. Вона зі сльозами корчилася, поті?потихеньку почала верещати, її затрясл?га?чк? Вона впал?на підлог?на ґанк??била? об не? допоки її не підняли ?не винесл??наші кімнат? де сприскувал?водо??вуглик? шепотіли?, що це «зурочили» ?що їй треб?«переполох виливати»… ?кріпив?, поті?став звикат?до звуків оркестру, ?мені вж?навіть подобала? ? запальна сила-силенн? ?навкруги та?весело танцювал?парами ?цілими хороводами?br />
ІІ
Одного разу, наслухавшись читання мамусі пр?життя святи??особливо пр?святого Марк? яки??тувався ?Фрачеській горі, я довг?не мі?заснут? Ус?біль?невідступн?захоплювал?мене бажання стат?святи? хутчіш?втекти ?пустелю… Та?скел? прірви, леви, ?я весь тремчу ?жарі ?біжу вс?далі, вилажу ?гору вс?вище?Ясно ?вляло?: я вж?далеко ?влаштовуюся ?печері.
?от ?Страсн?суботу ?до мене, я??до Марк? приходит?святи?старец? Ми обидва строгі пісник? Та, коли настав ча?обід??ми «запрагли», тоді мі?друг дістав ку?че яйц??запропонував його для нашо?трапез? ?ми їл?яйц??Страсн?суботу ?вж?знал? що на?відпускався це?непростими?гріх ?порушення Великого пост? ?я ясн??вля?собі мого святого: ві?невеликого зросту, бу?вж?сивеньки? ?колі?його обличчя ?ру?бу?«ако фінікова кора?
Уранці ми шукали дикого меду ?скеля??глибоких ущелинах?
?свої?мр??я дійшов до повног?захват? мені стал?жарк??хотіло? вж?бігт? бігт?безоглядн? ?вста?зі свог?маленького диванчик? дещо наді??тихенько, навпочіпки ?до дверей.
Маму? почула мо?шурхотін?.
?Хт?це? Це ти, Іллюшо? Що, ти нездужає? Куди ти?
??зара?повернуся, ?відповідаю.
Поки я відчиня?залізний засу?дверей ?сі?? поки вийшов на ґано? де мене охопил?свіж?повітря ?вітерець, я прокинув? ві?свог?захват? Чере?невеличкий ча?я поча?тремтіти ві?холодк? безсон? ?марення; навіть зуби застукал? ?я повернув?. На порозі стикнувся ?мамусе? Вона дуже хвилювалася, що я та?довг?не повертав?, ?вж?встала, аб?розшукуват?мене.

ІІ?br /> Прегарна погода! Спекотни?день. Теплий, духмяни? захопливий травен? Пишн?розгорнувшис? фруктови?са?весь переплутаний буйним?кущами квітучог?бузк? Важк?букети лілового гілля, окрі?свої?власни? вічн?юних пахощі? п’янили ядучи?запахо?зелени?металічних жукі? жуки, жучк?роїлися, кишіли ? стикаючись, обліплювал? пірнал?всередин?квіток ?насолоджувалися їхніми розкішними соковитими вирвам? Великі розмір?трійок, п’ятіро??навіть сімо?манили ок? Ал?я вж?не вибира?їх. ?бу?закохани?до корінців волосся ?полум’яні?ві?пристрасті ?сорому??ци?куща?я чека? зара?з’явить? предме?моїх найпотаємніших ?найпристрасніших мрій. Тепе?вона вж?ма?дванад?ть рокі? Давн?вж?я задихаюся пр?зустрічі ?цією дівчинко? увес?завмираю щоразу відтод? я?побачи?її вперше ще семирічною, маленькою… ?красивом?глянцюватом?розмальованому конверті ?мене давн?вж?зібран?багато друкованих чуттєвих віршиків для не?
Ос?один із ни?
??ва?закохани?прегарно, Як не коха?ва?та?ніхт? Ал?чи вине?я, що марн? ?Моя любо?для ва?ніщо.
Ох, ос?вона йде… ?усьому літньому, освітлен?рефлексами сонця, квітів бузк? вона пряму?сюди. ?злегка ховаюся за густ?віку?Серц?мо?та?забило?, що я випустив приготований конверти? наповнений, окрі?віршиків, квиточками, ще ?маленькими картинками. Хитаючис? я схопив її за руку ??то?сами?момент кинувся підхопит?мі?пакети? ві?розсипав?. Треб??його зібрат? аб?віддат?нарешт? (Адже це?конверти?одного разу потрапив навіть ?руки моєм?вчителев? Як я не вмер тоді ві?ганьби?)
Вона допомогл?мені зібрат?мі?дарунок…
?Що це? ?пита?вона.
?Це я ва? візьміть напам’ять, поті?прочитаєте.
Вона сховал??стал?вивіль?ти свою руку, яку я тиснув щосили; я зрозумів це тільки зара??до болю ?злості до себе?Мене раптом опанував стра?пере?нею… ?не знав, що мені робити.
Вогонь усередин?спалював мене. Остовпівши, я горі??задихався.
Пролунал?веселі голоси її сестер; на?кликал?на гойдалку.
?Ходімо на гойдалку, ?мовила вона; її обличчя палало, ?сірі гострі вічк?злегка весело примружили?. Який вона ма?носи? носи?із горбинкою… ?..

IV
?вж??Академії мистецтв. Працюю ?класах, особливо постійно ?старанно ??рисувальному. ?етюдни?класах клопот?пр?заробіто?пускал?мене цілковит?віддатися живописові ?натури.
?от одного разу я, вж?мріючи пр?натхнення, перебува?пі?вражен??посмертної виставки Флавицьког?[1], ?та?мене вразив його ескі?начерк «Ґолґота?[2]. На першом?план? випадков?збігшись, єрусалимська юрма дивила? вдалин? на Ґолґот? де піднімал?хреста ?прибитим Христо? ?та?юрма відсувалася, даюч?місц?хрестові?Мені схотілося цю грандіозну тему розробит?значніше ві?такого побіжног?начерк?Флавицьког? ?довг?збирав?. ?ос??нарешт?переді мною полотн? ?са? особливо сподіваючись натхнення, кресли??вишукува? ?вляюч?живу сцен?Ґолґот? Мимоволі поча?наспівуват??опер?«Робер?диявол» арію «Повстаньт?вс?мертві ?могил»?Розправивш?мантію ?вигляді крил, ?опер?її співав страшний ба? на цвинтарі, очікуючи тіне? тіні з’являли? спочатку вогниками…
День бу?похмурий, листопадовий, ?моїй кімнат?була напівтем?ва, я дедалі живіше почувався пі?владою натхнення. Ґолґот?настільк?ясн?мені рисувала?, що, здавалос? я вж??са?бу?та? зі страхо?коливався ?натовп? даюч?місц?хрестові. Збігла маса люде?ст?ла вдалин? Близьк?Христові ?мати, учні, друз??довг?лише здалек?тремтіли, занімівш?ві?розпач??го?. Чере?стра?вони не сміл?підійт?ближче. Мати впал?ві?знемог? ?ними, ?ці?темній страшній трагедії, я згубив? до самозабуття. Со?чн?затемнен?. Пітьма??церковна завіса розірвалася, ?вс?всередин?мене рвалося?Як музики, хотіло? ридань?Добродійна темрява затемнен?. ?темряві, потрох??мимоволі, близьк?добираються до хреста?непізнаваний, ?потока?запечено?кров? ві?упізна?їх?Ві?їм зрадів?Ві?їм говори??заспокоюва?їх: «Н?суму? мати, ?Іван тобі заступит?сина…» Його обличчя заледв?можн?було впізнати: тернов?колючк? міцн?прикручені до голови, ус?більше впивалися ?голову ??ши? ві?бу?страшний ?своєму кров?ному покров? де-не-де потоки струменіли, виблискуюч?ві?смолоскипі? «Бож? Боже, за що ?ти мене полиши?..?br /> ?хрес?майж?весь видавався червоним, блискучи?ві?кров?ни?струмків [3]?br /> ?особливі, поглинальн?чари ?трагізмі. ?відчув це, коли писа?академічну програму «Смерт?Яірово?дочки». Пона?мі?ць я спершу компонував картин? перестав??постат? змінював їхні рухи ? головн? шука?красивих ліні? пля??класични?форм ?маса? ?то?сами?ча? пі?впливо?розмов ?Крамськи? я дедалі більше усталювався ?запереченн??класичного напряму ?академічно?школ?живопису ?ім? нашо?російської реальної самобутності ?мистецтв? Урешті дійшло до того, що я виріши?зовсім покинути Академію мистецтв, вийт??Академії на свій стра??розпочат?життя по-новому.
На шляху ві?Крамського до себе (дуже багато хороши?нови?думо?мені впадал?дорого? особливо якщ?дорога була довг? мене раптом осява?думк? чи ?не можн?цю саму тему ?«Смерт?Яірово?дочки» [4] ?на цьом?самому великому полотн?зара?же, тобт?завтра, ?розпочат?по-новому, по-живому, я?ввижаєть? мені ??ві ? сцен? Пригадаю настрі? коли померл?моя сестра Ус?, ?я?це приголомшило вс?родину. ?ді??кімнат??ус?якось потемніл? стисло? ?горе ?чавило.
Чи не можн?це я?небудь виразити? Що буде, те буде?Скоріш??рано? ?от я взявся зран?. Узявся, бе?усіляко?ог?дк? стират?велико?ганчірко?вс?мо?академічну роботу чотирьох мі?ці? Вугля вж?нашарувало? та?густ??товсто на полотн? що скор?я здогадав? витирати лише світлі місця, ?це швидко почало захоплюват?мене ?широкі маси світла ?тіні [5].
Отже, я пере?велики?полотном [6], яке почина?втягувати мене свої?понури?тоно? Смілив?постановка реальної сцен?опановувал?мене прискорени?темпом, ?надвечір я вж?виріши?фіксуват?вугіль, позая??руки ?навіть моя носова хустка були я??вуглекоп??«Жерміна??Зо?. Рано? Фарб??проста червон?кістка (бейн-швар? ?особливо відповідал?моєм?настроєв? коли по зафіксованом?вугл?я покривав не?темн?місця на полотн? Надвечір моя картин?вж?справляла таке вражен?, що мені самому проходив якийс?дрож по спин?
Першом?я показа?свою картин??за кілька днів ?Зеленськом?[7], дуже хворобливому конкурентові, яки?вж?отрима?золоту медаль. Ві?зупинився, злегка присівши ?опустивш?руки, ?довг?мовчав. Ві?бу?та?серйозно вражений, що ?я мовчав, боячись порушити його переживання.
Зеленський не бу?моїм конкуренто?[8]; ві?вж?готувався виїжджат?за кордон. Бу?дуже худи??блідий, говори?тихо, ?велики?зусилля? ал?відчував глибок? Його програма «Блудний син» на Малу золоту медаль справила на мене незнищенне вражен?.
?Ох, та це ?бо - картин?.. ?тільки ?мови?ві? коли я хоті?дізнатися його думк?
?я багато трагічни?годи?провів за ци?полотном, коли бейн-швар?із додавання?робертсона-медіум? дедалі більше посилювали ілюзію глибин??особливого настро? яки?йшов ?картин?
Ледь-ледь я додава?деяки?фарб ?довг?боявся розпочат?писання на повн??усім?фарбам??по ці?живі?підготовці. ? мушу сказат? це бу?найкращи?момент картин? Коже?виконани?до повної реальності предме??картин?вж?ослаблював загальне вражен?, яке було майж?музикальне. Дуже ?жк?було не вийт??цьог?невловимог?тону ?глибоког? прозорог??цільного вж?чере?своє одноударне виникнен?.
Мі?брат, музикант, учен?консерваторі? тоді мешкав зі мною. ? прийшовш??робітн? я просив його грат?«Quasi una fantasia?Бетговен? ? музика знов?переносила мене до мого полотн? Нескінченн?я насолоджував? цими звукам? Ще, ще?Ві?її вивчав ?грав подовг? ?повторен?, особливо прелюдії, мене зворушувал?до сліз?Як?то було щастя?br /> Ти?ча вісімсот сімдесяти?рі? Улітку на Волз? поблиз?Самарської луки, на боці Жигулівських гі? я малюва?красивий клапти??кам’янистом?поясі берега. Здалек? ?пароплав? це?поя?видається світло?смугою, яка підкреслює зелени?лі?на гора? зблизька ? смуг?та?завалена велетенським каміння? уламками ?гі? що подекуди не?дуже ?жк?пробиратис? ?захоплював? тоді дета?ми рослин ?дере? кожн?стеблинк?ретельно вимальовував ?навіть обводи?темним тлом, якщ?малюва?ці поросл??квітки на темном?тл?зелені. До пристрасті було заманлив?виліпити вс?формочки квітки ?покласти тіні, де вони капризно ?ненадовг?падают?пі?сонцем, ?забува?вс?на світ? Та ос?сонц?перестал?освітлюват?мо?красив?груп? Озираю?: насуваються хмар? Волг?вж?вся чорн? ?просто на мене, переливаючис??розсипаючись сіри?по темном?хмарищ? неслася розірван?завіса. ?темній безодн?неба ?йнул?червоним зиґзаґом блискавк? Загриміл?вдалині… ?раптом величезн?краплина ?мені на альбом? я його пі?полу; друг? третя, ?та?дзвінк?затарабани?до?кулаками ?по листка?рослин ?по камінн? ?моя парасо? (артистична) навіть почала тріщат?ві?пориві?вітр??скор?вж?пропускала наскрізь удар?дощови?кулаків… Ал?було та?увес?ча?спекотно, що волога, піднявшис? неначе напувала на?свої?духмяни?подихо?
Мені стал?страшенн?весело. ? коли зливою обірвало парасольні дрот? продірявили? стінки важкої парусини ?злив?стал?заливати мене, ніби ?відр? наповнивши крис?мого капелюха, капелю?розгорнувся, вода вж?хутк?купала всього мене ??раптов?поча?шалено реготати, ?мене охопил?ще не пізнан?скажен?веселощі.
Са? ??#253;ші теплих дощови?стін, немо??сітц? я довг??голосн?регота? Нічого не було видн? не лише ан?на Курумч? ан?на Самарськ?луку за Волг??навіть мого найближчог?каме?, ?усім?оздобами навкруги, схожим?на лопухи, ?велики?листя? яке чудово згрупувало? довкол? ?ус?зникло. Добр? що свій альбом я відраз??притисну?пі?пахвою ??старанно прикрива?його полами жакета?Велетенськ?краплі, здавалося, били мене по голові ?по плечах?Нарешт?стал?з’являти? бульбашк??найближчих калюжа? ос?з’явився ?мі?предме? ал??якому вигляді! Ус?стебла-вимпел??красив?великі листки були зім’яті, понівечені ?поламані, я?на вариво, ?нічого не впізнати. ?озирнувся навколо… Та? це була хвилин?відчайдушног?щастя ?«насолод??бою»?


Переклав Василь Білоцерківськи?br />

1. Костянтин Флавицький (1830?866) ?художник, яки??1855?862 рр. мешкав ?Римі я?академічни?пенсіоне? Тоді ?написа?величезн?полотн?«Христ?нськ?мученики ?Колізеї» (нині ??Російськом?музе??Петербурзі). Картин?спричинл?наизку негативних відгуків, ?яки?митцев?дорікали, що ві?наслідує Брюллова ?Брун? Володими?Стасов характеризував її лише я?«блискуч?декорацію» («С.-Петербурзькі відомості», 1863, ?28). 1864 ? Флавицький створи??Петербурзі відому картин?«К?жн?Тараканова ?Петропавлівській фортеці» (нині ??Трет?ковській галере?, яка стал?визначно?подією тогочасног?художнього життя. Цю картин?? Стасов вж?окреслив я?«щонайблискучіше... творін? російськог?живопису??навіть пита? хт??читачі?«н?своєму віку запам’ята?вражен? ві?будь-яко?картин?глибше, біль?приголомшливе», аніж ві?«К?жн?Тараканової» («С.-Петербурзькі відомості», 1867, ?322).
2. Ескі?Флавицьког?«Ґолґота?зберігаєть? ?Пермські?художній галере?
3. Ескі?Рєпіна «Ґолґота? датовани?квітне?1869 ?, міститься ?Національном?музе?«Київськ?картинна галерея?
4. «Воскресін? Яірово?дочки» ?Рєпінова картин?за академічно?програмо??конкурсі на Перш?золоту медаль, яку ві?отрима?2 листопад?1871 року ?яка, вкуп?зі зван??художник?першог?клас? давала прав?на шестриічне пенсіонерств?(тр?роки за кордоном ?тр?роки ?Росі?. Нині полотн?зберігаєть? ?Російськом?музе?
5. Мо?полотн?було доброї якост? дороге, ?я не можу не згадат?ту? я?виявився власнико?тако?художньо?розкош? Написавш?перш?маленьку картин???тенденцією на адресу учні?гімназисті? моїх товариші??«Приготування до іспиту?(ці?картин? не по заслуз? не та?давн?пощастил?потрапит?до Музе?Олександра ІІ?, я відніс цю картин?до крамниці Беггрова на Невський ?здав ?комісі? Переконавшис?довідкам? що мі?това?заледв?знадобиться комусь, я перестав цікавитись ?навіть забу?пр?картинку, позая?її давн?вж?не вистав?ли ?вітрин? Минуло кілька рокі? ? коли я вж?вдостоїв? конкуруват?за Велику золоту медаль ?вж?заробля?своїми урокам??робіткам?настільк? що мені схотілося купити добр?дрезденськ?полотн?для своє?програми, я пішо?до Беггрова. ?крамниці Беггрова вж?ніхт?не знав мене, ?тільки коли записували мо?прізвище, то згадал? що ?ни?давн?вж?продан?картинку певног?Рєпіна, чи не знаю я його? Ві?мі?би отримати близьк?трид?ти восьми рублів. Судіть пр?мо?задоволення ?мені слив?не довело? платит?ан?за чудове полотн? ан?за фарб? ?Прим. автора.
6. Невелику жанров?картин?«Приготування до іспиту?Рєпі?написа?влітку 1864 ?; нині ??Російськом?музе?
7. Михайл?Зеленський (1843 ?після 1882). Вступи?до Академії мистецтв раніше за Рєпіна, 1855 ?, 1865-го, коли Рєпі?бу?лише другий рі??Академії, Зеленський здобув Малу золоту медаль за програмн?роботу «Апостол Петр?кара?смертю Ананію ?Сапфір?(його дружин? за брехню? На Велику золоту медаль Зеленський конкурував разо?із Рєпіни?(програма ?«Воскресін? Яірово?дочки»), яку вони вкуп?отримали 1871 ? із зван??художник?та прав?на закордонне пенсіонерств? Ві?поїздк?за кордон Зеленський, ?здобувши 1875 ? зван? художник?першог?клас??історичног?живопису, ?відмовив? чере?стан здоров?, ?дальші за?ття живописо? очевидно, припинив. Принаймн?дотепе?нема?відомостей пр?такі за?ття.
8. Як видн??попереднього коментаря, Рєпі?поми?ється ??тому, що Зеленський не бу?його конкуренто? ??тому, що програма Зеленськог?на Малу золоту медаль мала назв?«Блудний син».